Як не сваритися з рідними, якщо ви не згодні з їхніми методами виховання? 

Після народження дитини пара очікує на допомогу рідних. Впоратися з малюком самотужки буває важко, тому знадобляться поради досвідчених мам, ще пара рук і очей, які можуть доглянути дитину. Але часом методи бабусь не подобаються мамам, особливо коли йдеться про виховання тоддлерів, дошкільнят і школярів.

Чому виникає конфлікт поколінь?

Дискусії щодо догляду та виховання виникають буквально з перших днів життя немовляти. Часто доводиться сперечатися саме з бабусями. Вони вважають себе досвідченими (що цілком справедливо), бо вже виховали своїх дітей. Нерідко молоді мами ще не знають усіх нюансів, лякаються невідомого, тому сприймають застарілі методи як правильні. Але в останні роки більш популярним є свідомий підхід до материнства. Жінки заздалегідь вивчають літературу, спілкуються з лікарями та іншими молодими мамами.

З того моменту, коли бабусі, тітки, свекрухи виховували власних дітей, минуло досить багато часу. Деякі педагогічні міфи було розвіяно, медицина щось довела або спростувала. Розвинувся й ринок товарів для немовлят і малюків — зараз можна не прати пелюшки, бо є зручні памперси; якщо в мами не вистачає молока, є якісні суміші тощо.

Старшому поколінню складно приймати нові девайси та віяння в педагогіці. Тому виникає конфлікт між мамою та родичами, які не втомлюються сперечатися, як краще все-таки виховувати малюка.

Стан напруги небезпечний насамперед для матері — стрес, роздратування, почуття виснаження не сприяють комфортному життю. Ситуація дуже ускладнюється, коли «радники» живуть із вами або можуть часто навідуватися в будь-який час доби. Заклопотана жінка потрапляє в незручне становище, адже могла не встигнути прибрати абощо.

Інколи мати або свекруха, реалізуючи свої педагогічні навички, майже не дають молодій мамі доглядати за дитиною самостійно. Тому потрібно взяти ситуацію під контроль, але не втратити хороші стосунки з родичами. Видається неможливим? Але спробувати варто.

Способи пошуку компромісів

Знайти точки перетину — перший крок для примирення. Поговоріть із помічниками, з’ясуйте, чому вони вважають, що слід робити саме так, а не інакше. Поясніть свою позицію, наведіть аргументи й докази. Наприклад:

  • Ситуація: дитина з відомих тільки їй причин не їсть банани. Батьки не бачать у цьому нічого поганого, адже всі необхідні вітаміни вона отримує сповна. Бабуся вважає, що банани — необхідна частина раціону, й насильно годує ними дитину. Вона нервує, плаче, не хоче залишатися з бабусею.
  • Вирішення: попросити бабусю не давати дитині банани. Пошукати, які вітаміни в них є, і показати їй. Дібрати ті фрукти, в яких є ті самі корисні речовини. Заборонити годувати дитину тим, чого вона не хоче, адже через це страждає психіка й виникають негативні відчуття.

Чому могла виникнути така ситуація? Раніше дітей не питали про їхні вподобання, бо дорослі розуміються на цьому краще. Зараз навіть малюкам дають вибір, уникають нав’язування (у допустимих межах).

Якщо компроміс віднайти не вдається, слід залучитися підтримкою чоловіка (дружини). Попросіть м’яко пояснити родичам, що батьки — ви, тому самі вирішуєте, як виховувати малюка. Якщо їхні методи очевидно йому шкодять, забороніть їх застосовувати зовсім.

  • Ситуація: школяр стабільно отримує хороші оцінки, але не стає відмінником. Він активний, із задоволенням навчається, відвідує секції, гуляє з друзями. Батьки ситуацією не переймаються. Тітка наполягає, що кожна дитина має навчатися на відмінно. Постійно сварить школяра за задовільні оцінки. Він почувається ображеним, адже старається.
  • Вихід: удвох пояснити тітці, що ви цілком задоволені власною дитиною та її успіхами. Вона розвивається, отримує задоволення від процесу. Їй вдається не все, але бути не ідеальним — нормально. Категорично забороніть сварити школяра, дозвольте тільки заохочувати за високі бали.

Важливо правильно побудувати розмову, щоб не знижувати авторитет бабусь та інших родичів. Робіть це віч-на-віч, не підвищуйте голос. У жодному разі не накручуйте дитину («Не слухай бабусю»), але не ігноруйте ситуацію. Якщо один авторитет каже робити так, а інший — навпаки, дитина губиться. Врешті-решт вона пристосовуватиметься, щоб отримати вигоду, й не матиме власної думки.

Саме тактовна бесіда допоможе розкрити свої погляди й не втрати хороші стосунки зі всією родиною. Проте інколи бувають справді важкі ситуації, за яких доводиться діяти рішуче.

Як відстояти свою позицію в критичних ситуаціях?

Якщо тиск із боку родичів стає нестерпним, батьки втрачають контроль і вже не можуть виховувати малюка так, як вважають за потрібне, то слід діяти негайно. Це актуально, якщо родина живе з бабусею, і вона має цілодобовий доступ до дитини.

Якщо методи виховання відрізняються, то малюк бачить перед собою добрих і поганих «поліцейських» і не розуміє, що йому робити. Буває, що родичі критикують маму через її педагогічні методи, бо начебто знають, як краще. У безвихідних ситуаціях психологи радять:

  1. Наполегливо зберігати межі, не поступатися тільки заради подолання конфлікту. Повторюйте спокійно: «Я — мама (тато), я знаю свою дитину й знаю, як її виховувати». Поясніть, що ви проти втручання родичів у процес догляду, маєте власні погляди на педагогіку. Намагайтеся не переходити на агресію, але й не поступайтеся.
  2. Якщо потрібно, обмежте час спілкування родичів із дитиною, але не позбавляйте їх цього зовсім. Пропонуйте нейтральну територію (парк, розважальний центр), не залишайте їх наодинці, але підтримуйте спілкування. Пам’ятайте, що остання інстанція у вирішенні питань щодо дитини — ви й ніхто інший.
  3. Написати листа бабусі, тещі, свекрусі, тітці абощо. На папері можна впорядкувати свої претензії, без емоцій пояснити свою позицію. Не намагайтеся зробити боляче, образити когось. Напишіть листа разом із чоловіком або дружиною. Головне, щоб друга половина подружжя підтримувала вас, якщо йдеться про її (його) батьків чи родичів.
  4. Зберігати суверенітет із самого початку. Ваша родина — окрема, ви самі здатні виховувати дитину. Якщо ви живете разом, усе одно розподіліть обов’язки: нехай родич купає малюка, вкладає спати, але не ходить гуляти й не годує. Не перекладайте виховання й догляд повністю на бабусь.
  5. Коли помічники живуть окремо, створіть графік відвідувань. Наприклад, бабуся може забирати онука на прогулянку або кожної неділі на цілий день, відводити на секцію. Так ви не позбавите їх спілкування, матимете час для побутових справ і себе і почуватиметеся комфортно, бо ніхто не прийде побачитися з дитиною в незручний момент.
  6. Умійте сказати «ні» без альтернатив. Так можна робити, якщо йдеться про здоров’я й безпеку: від високої температури дитині дають пігулки, а не застосовують народну медицину. Тут потрібно відстояти власну позицію навіть ціною конфліктів.

Родичів не обирають, а ось методи виховання дітей — так. Дитина часто стає центром розбіжностей серед родичів, але усвідомте, що вона підросте, вплив рідних зменшиться, а дружні стосунки у випадку конфлікту буде дуже важко відновити. Тож мінімізуйте сварки, м’яко, але впевнено відстоюючи свою позицію щодо виховання.

Коментарі покищо відсутні

Коментарі сайту
Коментарі facebook

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *