Що таке бебі-блюз і як уберегтися від нього?

Про післяпологову депресію відомо багато, а от англомовний термін «бебі-блюз» чули не всі. Він не має аналогу в українській мові й умовно перекладається як «синдром сумної мами». За статистикою післяпологовий сум відчувають від 40 до 75% жінок у світі.

Бебі блюз vs післяпологова депресія

Ці поняття не тотожні. Бебі-блюз — це післяпологовий емоційний стан, за якого молода мама відчуває сум. У цей період (від трьох днів до декількох тижнів) жінка адаптується до нової ролі, розпорядку дня та постає перед першими труднощами в догляді за немовлям.

Причини цього явища можуть бути різними:

  • фізіологічні — приблизно на третю добу після пологів змінюється гормональний фон, жінка більше не окрилена відчуттям очікування;
  • психологічні — їх може бути декілька. По-перше, усі члени родини зосереджені на дитині, тоді як мамі приділяють значно менше уваги, ніж під час вагітності. По-друге, постійні стреси змушують жінку сумніватися, чи впорається вона з новими обовʼязками. По-третє, кожен день для жінки стає схожим на попередній, і вона сумує за минулим, коли мала вдосталь часу для себе;
  • соціальні — у суспільстві заведено акцентувати увагу на добробуті немовляти, а потреби мам часто ігноруються. Іншими словами, головне, щоб малюк був здоровий, а жінка якось сама дасть собі раду зі своїми проблемами та переживаннями.

В Україні немає діагнозу «бебі-блюз». Проте навіть у сусідній Польщі гінекологи й психологи не заперечують його наявності. За кордоном існують державні програми, спрямовані на відновлення мам після пологів. Жінкам, які страждають на синдром сумної мами, надається психологічна підтримка.

Ці заходи необхідні, щоб легка форма меланхолії не перейшла у важку — післяпологову депресію. На відміну від бебі-блюзу, депресія триваліша, протікає важче й небезпечна для життя матері й дитини. Вона може виникнути в будь-який період після народження малюка, найчастіше від 3 до 9 місяців.

Серед тривожних ознак — відсутність інтересу до життя, сонливість, слабкість, апатія, поганий або надмірний апетит. Мама навідріз відмовляється годувати груддю чи доглядати малюка. Інколи жінка взагалі не підходить до немовляти. Таке трапляється лише в 5-10% випадків і свідчить про важку післяпологову депресію. Це клінічний діагноз, який потребує лікування. Тому в разі виникнення симптомів слід одразу звернутися до спеціалістів.

Ознаки бебі-блюзу

Жодна жінка не має корити себе за втому від немовляти, бажання відпочити абощо. Це природно, тому не соромтеся зізнатися в цьому й попросити про допомогу чоловіка чи близьких родичів.

Ймовірно, ви страждаєте на бебі-блюз, якщо:

  • виникає почуття роздратування, з’являється бажання плакати;
  • відчуваєте страх не впоратися з дитиною або нашкодити їй;
  • відчуваєте провину за те, що не радієте материнству;
  • у вас поганий сон, жахіття;
  • занадто хвилюєтеся за дитину;
  • вас охоплює апатія, втрачається інтерес до немовляти.

Перші тижні й навіть місяці материнства не будуть схожими на ідеальні історії з фільмів і соцмереж. Проте молоді мами виявляються до цього не готовими, бо під час вагітності все видається не таким, як є насправді. Після пологів жінка потрапляє у замкнений світ, де центром є не вона, а дитина. Багато мам навіть відчувають провину за те, що не радіють народженню малюка.

Причини суму після пологів можуть бути різними. Для когось це власне тіло, яке не стало таким, яким було до вагітності. При цьому молодій мамі важко знайти вільний час, щоб це виправити. Хтось відверто сумує за старим життям, коли на першому місці були власні потреби, а не потреби маленької людини.

Як «лікувати» стан суму?

Бебі-блюз не потребує медикаментозної терапії. Проте треба потурбуватися про власний емоційний стан, аби зменшити стресовість ситуації, в яку потрапляє кожна жінка після пологів. Для цього:

  1. Проходьте допологову підготовку. Дізнайтеся, як саме слід піклуватися про немовля, що і як правильно робити. Поцікавтеся сучасними товарами для мам і малюків: деякі з них значно полегшать вам життя. І не слухайте нікого, хто знається на вихованні «краще за вас». Це ваша дитина, і ви самі маєте вирішувати, чи шкідливі памперси, чи потрібно пеленати малюка, годувати його груддю чи використовувати суміш абощо.
  2. Не намагайтеся стати ідеальною мамою, чия дитина ніколи не плаче, завжди спить вночі, а чоловік нагодований вечерею із трьох страв. Ви нічого не встигаєте? Це нормально, бо планувати щось із маленькою дитиною практично неможливо. Щоб раціоналізувати час, зверніться до досвідчених мам і дізнайтеся, як вони змогли впоратися з тайм-менеджментом.
  3. Виділяйте час для себе щодня. Урочисто (або ні) вручіть немовля татові, бабусі, тіткам і займайтеся власними справами. Поговоріть із подругами без дитячих криків на фоні, займіться спортом, почитайте книгу або просто залізьте у ванну та зробіть зволожувальну маску для обличчя. Це допоможе вам позбутися ефекту замкненого кола.
  4. Не соромтеся просити про допомогу. Втомлена мама на межі сну й реальності не може піклуватися про немовля. Навіть якщо ваша втома психологічна, усе одно віддайте дитину батькові, родичам чи няні. Не бійтеся зізнатися, що вам сумно, боязно чи важко.
  5. Спіть. Відмовтеся від ідеї встигнути все за годину сну дитини. Краще відпочиньте разом із нею. Фіранки, посуд і пил на полицях нікуди не втечуть. Врешті-решт частину домашніх обовʼязків можна перекласти на чоловіка.

  1. Також вам допоможе побутова техніка: багаторівнева мультиварка, блендер, пральна машина, стерилізатор для пляшечок, відсмоктувач молока. Користуючись цими приладами, ви позбавите себе необхідності виконувати виснажливу хатню роботу.
  2. Влаштовуйте прогулянки на свіжому повітрі. Їх можна поєднати з простою зарядкою, зустріччю з подругою за кавою чи виконанням побутових завдань. Поміняйтеся: чоловік сидить вдома з немовлям, а ви йдете до магазину, на пошту тощо.

Деяким мамам може знадобитися допомога психолога. Інші можуть впоратися васними силами, але пам’ятайте, що у зверненні до спеціаліста немає нічого поганого. Дуже ефективними є групові заняття, де молоді мами діляться переживаннями. Це допомагає зрозуміти, що ви не сам на сам із такою проблемою. Синдром сумної мами мине тоді, коли ви адаптуєтеся до нової соціальної ролі та віднайдете баланс між доглядом за малюком і власними потребами.

Коментарі покищо відсутні

Коментарі сайту
Коментарі facebook

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *