Навіщо і як розвивати фантазію у дитини?

Фантазія — одна з головних умов розвитку цивілізації. Без неї людство так і залишилося б у кам’яному віці. Ця чудова особливість нашої психіки є інтелектуальною функцією мозку і безпосередньо пов’язана з пам’яттю.

Існує два види фантазії — творча і репродуктивна. Перша генерує і запам’ятовує образи та ідеї, а друга творчо працює з тим, що вже було створено раніше. Також вважається, що уява є найважливішим елементом гри та емоційного мислення.

Користь дитячої уяви

Здатність дитини в майбутньому стати геніальним вигадником — представником класичної творчої професії або будь-яким іншим фахівцем, якому потрібне нестандартне мислення, — залежить від «примхи» природи. Але покладатися тільки на вроджений хист не варто.

Уміння фантазувати не тільки можна, а й треба розвивати. Стимулювати цей процес допомагає читання книг, перегляд фільмів, відвідування художніх виставок, концертів і вистав, малювання, гра на музичних інструментах і виготовлення виробів своїми руками.

Над розвитком фантазії дитини потрібно починати працювати з самого малечку. Спочатку цьому сприяють ігри з першими іграшками, які через розвиток моторики рук впливають на відповідну ділянку мозку. Потім читання малюкові казок, розглядання та обговорення з ним картинок, освоєння перших настільних і рухливих ігор.

Одним з основних методів розвитку уяви вважається ігрова діяльність. Багато батьків ставляться до неї несерйозно, а даремно. Ігри, що розвивають фантазію у дітей, виконують і цілий ряд інших завдань:

  • прискорюють пізнання навколишнього світу;
  • допомагають усвідомити реальність почуттів;
  • зміцнюють пам’ять, підвищують уважність;
  • вчать знаходити нестандартне розв’язання проблеми;
  • сприяють усвідомленню і визнанню страхів;
  • вчать переживати розлуку;
  • формують і підсилюють відчуття свободи;
  • підвищують соціальну адаптацію;
  • зміцнюють психічне здоров’я.

Фантазія чи обман?

Проте фантазія, якщо розглядати її як механізм психічної діяльності, не завжди може позитивно впливати на становлення і розвиток особистості. Якщо випустити деякі моменти, можна виростити запеклого брехуна в побуті й афериста у професійній діяльності.

Дитина починає говорити неправду на етапі активного становлення мови та уяви. Двигуном обману стає підвищення допитливості та заборони від дорослих, які з часом тільки частішають. Обманюючи, дитина намагається обійти заборони. При цьому тільки у 5-6 років відбувається чітке розуміння відмінностей між реальністю і вимислом.

Для дошкільнят і молодших школярів «нормальними» вважаються такі види брехні:

  1. Фантастичні вигадки. Найбезпечніший вид обману, обумовлений любов’ю до вигадок. Зазвичай проявляється в грі. Часто викликаний бажанням дитини привернути до себе увагу.
  2. Героїчна вигадка. Діти видають бажане за дійсне, прикрашають риси характеру, що дозволяє їм виглядати краще за інших однолітків. Виконує психотерапевтичну функцію. Людина, яка героїчно фантазує в дитинстві, у дорослому житті стає успішним лідером. Реакція батьків може бути нульовою. Але якщо такий вид брехні явно вказує на дитячу проблему, то роз’яснення неправильності поведінки повинно проходити тільки після того, як батьки розберуться в причинах і способах її усунення.
  3. Обман для спасіння. Є захистом психіки від стресу в очікуванні покарання і спробою його уникнути. До такого виду обману дитина вдається, коли в реакції батьків чітко простежується зв’язок «порушення заборони — неминучість кари».
  4. Партійна брехня. Виявляється в підлітковому віці. Правду знають тільки друзі або ситуативна група, а для всіх інших діти вигадують брехню, в яку часто і самі починають вірити.

Ще 2 різновиди дитячої брехні — егоїстична, що включає в себе елементи маніпуляцій, і патологічна — розглядаються дорослими як негативні. Якщо дитина старше 7 років постійно бреше, краще звернутися за допомогою до дитячого психолога.

Ігри та вправи для розвитку фантазії

Починаючи з 4 років, дитина потребує того, щоб батьки допомогли їй у розвитку уяви. Пропонуємо кілька класичних варіантів.

Асоціації

Асоціативне мислення чудово підстьобує роботу фантазії:

  1. Пари слів. Дорослий пропонує слово, а малюк повинен швидко (!) підібрати одне або кілька слів, які спадають на думку. Наприклад, вулиця — гуляти, дерева, машини тощо. Якщо пауза затягується надовго, слід перейти до пошуку наступної асоціації.
  2. Послідовність асоціацій. Більш складний варіант попередньої версії словесної гри. Підходить дітям 5-6 років. Асоціативні слова повинні бути пов’язані один з одним. Наприклад, Новий рік — Дід Мороз, Снігуронька, казка, Червона шапочка, пиріжки, бабуся.
  3. Пари картинок. Для гри потрібно багато карток із зображеннями. Серед них повинні бути пари, пов’язані аналогією. Наприклад, у «дерева» і «книги» спільним буде наявність листя і неможливість пересуватися.

Оповідач

Тут розвивається не тільки вміння вигадувати, а й здатність втілювати придумані образи та ідеї в слова:

  • Казка «шкереберть». Запропонуйте дитині створити власну казку, беручи за основу вже знайому історію. Для цього замініть її звичних героїв на персонажів з інших оповідань або вигадайте своїх. Спершу дитині може бути складно, тому допомагайте їй фантазувати. Замініть колобка лисеням, а мешканців лісу «живими» пиріжками з різними начинками і подивіться, що з цього вийде.
  • «Що трапиться, якщо …». Тут дитині пропонується фантазувати з початковою установкою. Наприклад:
    • влітку у вікно залетить Дід Мороз;
    • у домашньої собаки виростуть крила;
    • до приходу тата швидко вивчити алфавіт.
  • Журналіст. Спочатку самі візьміть інтерв’ю у малюка, а потім нехай він візьме його у іграшки або іншого неживого предмета: шафи, каструлі, чайника, одягу.

Художник

Тут можна грати в такий спосіб:

  1. Малювання музики. Запропонуйте дитині намалювати ті образи, які спадають на думку під час прослуховування певної композиції.
  2. Чарівні перетворення. Дайте малюкові аркуш паперу із зображенням геометричної фігури і попросіть його перетворити її в образ або намалювати картину. Наприклад, коло може стати головою чоловічка або сонечком в пейзажі.
  3. Казкар. Це завдання перегукується з казкою «шкереберть». Запропонуйте малюкові пригадати придуману ним історію і намалювати фрагмент із неї. Врешті-решт у вас може вийти повноцінна книжка з картинками.

Сюжетно-рольові та рухливі ігри

Тут усе просто — доньки-матері, лікарня, цирк, ферма, космічний гараж, школа, магазин. Допоможіть із необхідним інвентарем і одягом і сміливо приєднуйтеся до гри в якості молодшого партнера.

Серед рухливих ігор рекомендується дитячий варіант добре знайомого «Крокодила». Покладіть в коробку багато карток із зображеннями тварин, людей або предметів. Нехай малюк витягує лотерею і показує, як зможе: зайчик — стрибає, футболіст — штовхає м’яч, скрипаль — грає на скрипці.

Один із дієвих способів розвитку фантазії — це складання ранкової зарядки. Нехай дитина робить якомога більше вправ, у тому числі і зі скакалкою, м’ячем, гімнастичним обручем або палицею.

Ще одна чудова гра полягає в тому, що ви озвучуєте загадку, а малюк повинен її розгадати, відповівши не словами, а рухами, як у «Крокодилі».

Ейнштейн вважав: фантазія важливіша за знання, тому що вона безмежна. Уявляйте, придумуйте, творіть самі і вчіть цього малюка, збагачуючи життя щастям творення.

Коментарі покищо відсутні

Коментарі сайту
Коментарі facebook

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *