Його кращий… уявний друг! Коли варто бити тривогу?

Фантазії та уяві малюків можна тільки позаздрити! Нам, дорослим, не зрозуміти, яким яскравим та різнобарвним може бути уявний світ дитини, та як весело інколи проводити в ньому час. Вигадані друзі можуть бути добрими та поганими, їх життя здатне стати значно цікавішим, аніж у малечі. Багатьох батьків, чиї дітки спілкуються з уявними товаришами, турбує питання про те, наскільки ці відносини між реальністю та нереальним світом є нормальними. Давайте і ми спробуємо знайти відповідь та з’ясуємо, в яких випадках варто бити тривогу.

tommy-van-kessel-606817-unsplash.jpg


Що робити, якщо у Вашої крихітки з’явився вигаданий друг

По-перше – не панікуйте та не робіть з цієї ситуації проблему в очах дитини. Психологи кажуть, що наявність уявного товариша у віці від 3 до 7 років – це абсолютно нормально. У цьому періоді дитинства у дітлахів надзвичайно бурно розвивається фантазія, вони дивляться багато яскравих мультфільмів, що може спровокувати бажання бувати інколи не тільки в реальному світі. Найчастіше, з початком навчання в школі, вигадані герої зникають, адже маля стає учнем, в нього з’являються нові друзі і нові враження. Та й часу на мрії стає значно менше.

По-друге – проаналізуйте сімейні відношення та послідкуйте за поведінкою дитини. Можливо Вам вдасться зрозуміти, які події або дії передують появі уявного друга.

І по-третє – приділяйте малюкові більше уваги. Цілком може бути так, що Ваше маля страждає від дефіциту контакту з батьками. Комп’ютери, телефони, планшети та інші гаджети здатні легко цьому посприяти. Тому зменшуйте час, що проводите Ви та Ваші малюки з електронікою, та переходьте на регулярне живе спілкування.

arthur-aldyrkhanov-735124-unsplash.jpg


Причини появи друга-невидимки

Самотність. Малюк може вигадати собі друга в тому випадку, якщо не має справжнього. Часто так буває, що одну маленьку дитину оточують бабусі, дідусі, батьки, тітоньки. І не дивлячись на те, що людей довкола дуже багато, знайти того хто зрозуміє, надзвичайно складно. Дитина почуває себе самотньою і вигадує собі друзів, з якими їй весело та комфортно. І зовсім не важливо, що вони несправжні.

Фантазія. Деякі малята заводять дружбу з власними іграшками, інші ж, маючи більш розвинену уяву, вигадують образи товаришів самостійно. Основна перевага фантазійного світу – у ньому дозволено абсолютно все, і навіть те, за що зазвичай сварять мама і тато. Можна їсти безмежну кількість солодкого, залазити на високі дерева, драбини і турніки, не спати до пізньої ночі. Головне, щоб фантазії так і залишались фантазіями, і не перепліталися з реальністю.

Страх. Боятись чогось на самоті дуже важко, а от вдвох – вже значно легше. Якщо малюк не може розділити свої побоювання з батьками, або не бачить підтримки у їх очах, він вигадує собі того, хто справді йому допоможе.

joseph-rosales-344794-unsplash.jpg

Надмірна опіка. Коли нам здається, що все що ми робимо – це заради дитини, для неї такі дії батьків не завжди в радість. Надмірна опіка лягає тяжким вантажем на плечі малюка. В такі моменти дитя намагається ніби сховатись від мами і тата, і єдине місце де їх нема – це вигаданий світ. В ньому можна жити за власними правилами, можна навіть спробувати себе у ролі суворих батьків. У той же час, матусі й татусю представляється унікальна можливість побачити, як вони виглядають в очах свого чада.

Мало вражень. Монотонність життя – це те, що може вивести з рівноваги будь-яку дорослу людину. Що вже казати про дітлахів, які тільки пізнають світ, вірять в чудеса да прагнуть видовищ. Коли їх дуже мало, або зовсім нема, малюкові нічого не залишається, як просто вигадати для себе цікавий світ з уявними друзями та товаришами.

Порада батькам: Ніколи не сваріть своїх малят за те, що у них є уявний друг, не забороняйте спілкування з невидимими істотами. Дитина все одно буде з ними проводити час таємно від Вас, а це значитиме, що Ви не будете мати контроль над ситуацією і зможете пропустити той момент, коли вже варто починати бити тривогу.

johnny-mcclung-515498-unsplash.jpg


В яких випадках необхідно насторожитися

Як ми вже з’ясували, немає нічого поганого в тому, що дитина інколи спілкується з кимось, кого не існує насправді. Проте, трапляються ситуації, коли варто насторожитись і, можливо, звернутись до психолога за консультацією. Батькам необхідно почати ретельніше слідкувати за поведінкою дитини, якщо:

·  уявні друзі не зникли після досягнення 7-річного віку;

·  фантазійний світ – це єдині ігри малюка;

·  характер ігор – переважно злий, а дії учасників ігри – погані;

·  маля має проблеми із апетитом і сном;

·  крихітка вже не може відрізнити, де фантазія, а де реальність.

hugues-de-buyer-mimeure-350387-unsplash.jpg

В усі цих випадках без допомоги спеціаліста не обійтись. Та паралельно із цим, батьки також можуть вносити свою лепту. Коли Ви бачите, що Ваше дитя трошки заплуталось в житті, спробуйте приділяти йому більше уваги, дарувати тепло, ніжність і любов. Спілкуйтесь тільки на умовах взаємоповаги та взаєморозуміння, станьте справжнім другом для свого малюка, щоб він у будь-якій ситуації міг розраховувати на Вашу підтримку. Ви неодмінно побачите, як Ваша дитина стане сильнішою у психологічному плані та більш впевненою в собі.

Любі батьки! Найбільше бажання мам і тат – це бачити своїх малят радісними та здоровими. Якщо Вашим діткам приносить насолоду спілкування з уявними друзями – не сваріть їх за це. Натомість, передивіться своє життя та спробуйте зрозуміти, чому так сталося. 

Бажаємо, аби у Ваших родинах завжди панувала згода і всі Ваші рідні були щасливими!

Кількість переглядів: 99
Для додавання коментарів, Вам необхідно Увійти або зареєструватись.
Додати коментар