Різдвяні сімейні традиції

Різдвяні сімейні традиції

     Різдво — це особливе свято, яке зустрічають в теплому родинному колі. Надворі тріщить мороз, виблискує зоряним сяйвом сніжна гладь, передчуття Святої Вечері сповнене світлими думками, і кожен тихенько радіє наближенню чогось дивовижного.
     Українські сім’ї розпочинають підготовку до Різдва 6 січня. Святвечір (Сочельник) знаменується наявністю на святковому столі божої страви — сочива (куті) та узвару. Для їх приготування використовується «непочата» вода, тобто та, що набрана до сходу сонця.     Класичний рецепт куті полягає у довгому варінні на повільному вогні добірної пшениці, яка перемелена в круп’яну кашу. Ласощі додають за смаком. Це може бути мед, горіхи, курага, мак, родзинки. Узвар варять з сухофруктів.
    На Святвечір за традицією готують також 12 страв (за кількістю апостолів). Господині запікають качку чи гуску, що ставлять в центрі столу як основну страву. Сервірування столу в давнину також мало свої особливості. Спочатку на стіл клали сіно, поверх нього — першу скатертину, по краях якої клали часник. Це для добрих душ. Зверху застеляли другу скатертину та розставляли страви. Смаколики на другій скатертині — для людей. В паляницю вставляли свічку та запалювали її перед початком вечері. Також обов'язково на столі мав стояти Дідух, що символізував багатий врожай та злагоду в родині.

Rizdvo_450x450.png

Свята вечеря

   Народження Христа ознаменувала перша зірка на небі. Тож віруючі люди дотримуються давньої традиції та не куштують страв до появи першої зіроньки. Цілий день потрібно постувати.
   За давньою традицією батько робив із сіна імпровізовану мотузку, яка зв'язувала в букет ложки. Цей букет символізує єдність усіх членів родини. Поважні настанови від батька на новий рік та замова бажань — теж справи традиційні.
   В різдвяну ніч молодь виходить на вулиці задля співу колядок. Діти ходять по сусіднім домівкам, щоб голосно заспівати. За це вони отримують солодкі дарунки та частування. Вважається, що треба обов’язково впускати колядників, адже вони несуть з піснею господарям будинку добро.
   Наступні 12 днів після Різдва називають святками (до Водохреща). Вони сповнені веселощами, добрими справами та радістю. У ці дні прийнято відвідувати нужденних: сиріт, хворих, людей похилого віку, ув'язнених та робити їм подарунки. Це не тільки щось матеріальне, а й просто увага, слушна порада, дружнє плече.

   І хоча сьогоденні традиції дещо трансформувалися (зазвичай родини приймають гостей та кумів за обіднім столом та просто приємно спілкуються), все ж чарівність та світло Різдва сповнює душу кожного. Родина — це не просто союз окремих «я», а повноцінний осередок суспільства, що шанує культурну спадщину свого народу. Сімейні традиції сприяють гармонійному розвитку дитини, дарують відчуття єдності з близькими, культурно збагачують. Тож спільне приготування куті, вивчення пісень-колядок з малечею дозволить вам затишно провести спільний час. А безкорисливі добрі справи допоможуть малечі стати співчутливими та вирости небайдужими людьми.

Добробуту вам та вашим близьким!

Для додавання коментарів, Вам необхідно Увійти або зареєструватись.
Додати коментар