Гіперактивність – риса характеру або хвороба?

Ваш малюк «живчик» з народження, і зупинити його під час неспання практично неможливо? Більшість батьків така поведінка лише радує, адже якщо дитина активна – то вона безперечно здорова та щаслива. Але часом трапляється і так, що ця зайва енергійність починає дратувати не тільки маму з татом, а й самого маленького непосиду. З віком у дитини формується неможливість сконцентруватись на чомусь тривалий час, і це негативним чином впливає на навчання та життя в цілому. В подібних випадках мова може йти про таке захворювання, як гіперактивність, що сьогодні є на вустах у багатьох батьків. Що за недуга це така, і чи завжди активний малюк є гіперактивним? Давайте спробуємо знайти відповіді на ці питання.

Гиперактивность у ребенка, Гиперактивный ребенок

Що таке гіперактивність                    

Деякі матусі називають своїх малят гіперактивними лише через те, що їх запасу енергії можна лише позаздрити. Вони постійно бігають, стрибають, щось вигадують та веселяться у своє задоволення. Дорогі батьки, діагноз «гіперактивність» може поставити лише кваліфікований лікар, адже надлишок енергійності – це не єдиний та не головний симптом цього захворювання. На мові медицини воно називається синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), тож основна його проблема полягає в тому, що дитина не може зосередити свою увагу тривалий час на тій чи іншій справі.

В залежності від того, який із проявів переважає, виділяють три різновиди СДУГ:

1.  Синдром надмірної рухової активності без дефіциту уваги.

2.  Дефіцит уваги без гіперактивності.

3.  Дефіцит уваги з гіперактивністю – варіант, що зустрічається у більшості випадків.

На превеликий жаль, статистика каже про те, що з кожним роком кількість дітей з діагнозом СДУГ стає все більшою.

Гиперактивность у ребенка, Гиперактивный ребенок

Причини гіперактивності та дефіциту уваги у дітей

На сьогоднішній день існує немало теорій, що пояснюють причини появи СДУГ у малюків. Вченими перевірені та опитані сотні тисяч хворих, втім стверджувати однозначно, що картина є до кінця зрозумілою, ще не можна. За останніми даними, виділені три групи причин, які можуть провокувати розвиток гіперактивності та дефіциту уваги у дітей.

Гиперактивность у ребенка, Гиперактивный ребенок

Проблеми, що виникають під час вагітності або пологів

Як це не печально, але появу гіперактивності у дитини можуть викликати і такі невеликі труднощі, які виникають у період вагітності або у момент пологів, і про які матуся забуває одразу, як тільки її стан приходить в норму. До цих причин відносять:

·         сильний токсикоз;

·         неправильне харчування, паління або стрес під час вагітності;

·         загроза переривання вагітності;

·         внутрішньоутробне кисневе голодування плоду;

·         поява малюка шляхом кесаревого розтину;

·         стрімкі або занадто довгі пологи;

·         вага немовляти менше 2,5 кг при народженні;

·         ураження ЦНС дитинки у період вагітності або під час пологів.

Гиперактивность у ребенка, Гиперактивный ребенок

Спадковість

Досить часто у розмові з батьками з’ясовується, що гіперактивний малюк має близьких родичів, які в дитинстві страждали від схожих проблем. Існує припущення, що захворювання розвивається через мутацію в генах, які регулюють обмін дофаміна (речовини, що впливає на передачу нервових імпульсів).

Фактори соціально-біологічного характеру:

✘ несприятливі умови проживання;

✘ конфлікти та скандали в родині;

✘ розлучення батьків;

✘ жорстокі умови виховання, та інші.

Гиперактивность у ребенка, Гиперактивный ребенок

Симптоми та ознаки СДУГ

Прояви недуги є такими, що їх досить легко сплутати зі звичайними рисами характеру. Оскільки при синдромі дефіциту уваги та гіперактивності грань між нормою та патологією є досить тонкою, робити певні висновки може лише кваліфікований спеціаліст. А от відповісти на питання, чи є необхідність звертатись до лікаря за допомогою, батьки можуть і самостійно. 

Для того, щоб і Ви, любі читачі, мали змогу це зробити, пропонуємо до Вашої уваги перелік основних симптомів СДУГ:

  1. У малюка з’являються проблеми зі сном: він дуже довго засинає та спить досить тривожно, може здригатися та кричати уві сні.

  2. Дитина весь час находиться у русі, під час сидіння совається на стільці, дригає ногами, постійно щось смикає руками, стукає пальцями по столу, тощо.

  3. Крихітка з СДУГ не може себе достатньо контролювати: малюк продовжує рухатись, навіть якщо надзвичайно стомився, і починає вередувати через свою втому. Зосередити увагу на чомусь довгий час у нього також не виходить.

  4. Маля стає розсіяним, його рухи переважно незграбні. Для нього зламати щось, впустити чи розлити – це звичайна справа, і з часом до такої поведінки звикають навіть батьки, списуючи її на особливість характеру.

  5. Дитина задає мільйон питань, але рідко дослуховує відповіді, бо в голові вже починають з’являтись нові ідеї.

  6. Емоції у малюка практично не контролюються: він може засміятись або заплакати буквально без причини.

  7. Крихітці важко адаптуватись в колективі через свою непосидючість та конфліктність.

  8. Дитина має погано розвинуту дрібну моторику, тому у неї визивають складнощі такі дії, як зав’язування шнурків, застібання ґудзиків та інші справи, що потребують уваги та скрупульозності.

  9. З часом виникають складнощі з навчанням: малюк може недописувати слова або починати їх написання не з першої букви, йому важко малювати дрібні елементи, складно навіть обвести щось по контуру.

Напевне, зараз більшість батьків впізнали і своїх крихіток у пунктах нашого списку. Проте, це зовсім не означає, що Ваша маля приречене на страшний діагноз, адже всі ці ознаки можуть бути банальним проявом характеру. Втім, аби не мучитись у здогадках, зверніться краще за консультацією до лікаря, щоб відкинути всі сумніви або не упустити потрібний момент.

Гиперактивность у ребенка, Гиперактивный ребенок

Важливо!

Розпізнати у дитини розвиток СДУГ допоможуть спостереження за її поведінкою. Гіперактивний малюк поводить себе однаково як вдома, так і в колективі (в садочку, у школі, на дитячому майданчику). У той же час, здорова дитина може показувати свій характер лише близьким людям, а з незнайомими бути абсолютно спокійною.

Любі батьки! Коли наші дітки активні та веселі – це надзвичайно радує нас та всіх оточуючих. Втім, і веселощам має бути міра. Якщо Ви підозрюєте у своєї крихітки гіперактивність, зверніться до невропатолога і, по можливості, до нейропсихолога, які при необхідності назначать лікування та терапію.

Повертаючись до нашої теми, відповімо, що гіперактивність, якщо її наявність у дитини підтверджена спеціалістами – це все ж таки не риса характеру, а недуга, яка потребує прийняття певних мір. Лякатись її не потрібно, та й закривати очі не варто, адже ігнорування лікування може призвести до певних труднощів у дорослому житті. 

Тож, бажаємо найміцнішого здоров’я Вам та Вашим малюкам, і нехай ніякі хвороби не затьмарюють їх щасливе майбутнє.

 

Кількість переглядів: 102
Для додавання коментарів, Вам необхідно Увійти або зареєструватись.
Додати коментар