Дитина порушує дисципліну: проблема педагога чи батьків?

Будь-яка дитина час від часу порушує шкільну дисципліну: спізнюється на уроки, ображає інших, грається на уроці телефоном, розмовляє з однокласниками тощо. Дехто це робить ненавмисне і не так часто, інші ж порушують правила поведінки систематично. У таких випадках часто батьки висувають претензії до вчителя, вчитель — до батьків, а учень у цей час відсторонюється і від одного, і від інших. Тож які причини порушення шкільної дисципліни та яку роль у ньому відіграють вчителі та батьки? Давайте розбиратись разом.Будь-яка дитина час від часу порушує шкільну дисципліну: спізнюється на уроки, ображає інших, грається на уроці телефоном, розмовляє з однокласниками тощо. Дехто це робить ненавмисне і не так часто, інші ж порушують правила поведінки систематично. У таких випадках часто батьки висувають претензії до вчителя, вчитель — до батьків, а учень у цей час відсторонюється і від одного, і від інших. Тож які причини порушення шкільної дисципліни та яку роль у ньому відіграють вчителі та батьки? Давайте розбиратись разом.

janko-ferlic-214224-unsplash.jpg


Чому діти порушують дисципліну в школі

— Швиденько-швиденько, побігли, а то не встигнемо на перший урок!

— Ну от, встигли! Який у тебе перший урок?

— Фізкультура.

— Чому ж ти одразу мені не сказав, можна було й не бігти стрімголов!

Діти надзвичайно чутливо реагують на непостійність правил і часто перевіряють їх на міцність. Не тому що вони погані й недисципліновані, а тому що вони діти і їм властиво визначати границі дозволеного. Тож якщо ви постійно й послідовно доводитимете до дітей думку про те, що правила завжди однакові, а спізнюватися на математику не можна так само, як і на працю, бажання перевіряти їх на міцність не виникне.

Насправді ж непостійність правил — це лише одна з причин порушення дисципліни. Крім того, це може бути перевтома дитини або тривале очікування, фізичний стан, хвороба, вплив інших дітей, гіперактивність, підлітковий вік тощо. Спробуйте разом з учителем або шкільним психологом визначити причини неприйнятної поведінки саме вашої дитини та знайти шляхи її подолання.

ben-den-engelsen-1052721-unsplash.jpg


Учитель-дитина-батьки: як не допустити конфлікту

У таких тристоронніх відносинах завжди можливі конфлікти, і як би декому з нас не хотілося відсторонитися від проблем з дисципліною в школі, закон «Про освіту» говорить про те, що батьки є учасниками навчально-виховного процесу й брати участь у ньому є нашим прямим обов’язком. А для того щоб уникнути конфліктів з педагогом або з дитиною та зробити ці відносини конструктивними, керуйтеся таким алгоритмом дій.

1. Оберіть зручний час

Найкраще — заздалегідь обговорити з учителем зручний час для зустрічі, щоб це був не навчальний час або перерва між уроками, коли учитель зайнятий своїми справами.

2. Покажіть свою зацікавленість

Розпочніть діалог не з претензій, а з питань про те, які успіхи має дитина, які є зауваження, як вона поводиться. Це допоможе розпочати конструктивний діалог та проявити власну зацікавленість у ньому.

3. Уникайте агресії

Якщо ви твердо впевнені в тому, що учитель не правий, необґрунтовано звинувачує вашу дитину, і це вас розізлило, це проявляйте агресії! У кращому випадку ви не почуєте думку вчителя, в гіршому — отримаєте таку ж агресію у відповідь.

4. Говоріть без присутності дитини

В будь-якому разі ви не можете наперед знати про перебіг вашої розмови з учителем. Якщо він у присутності дитини розповідатиме про те, як вона погано поводиться, це може позначитися на самооцінці дитини й у майбутньому вона намагатиметься їй відповідати — продовжуватиме порушувати дисципліну. Якщо ж ви будете сперечатися з учителем при дитині, його авторитет в її очах може впасти й у майбутньому дитина просто не захоче нічому у нього вчитися й продовжуватиме порушувати дисципліну. А якщо вчитель сам розпочне розмову в присутності дитини, ввічливо попросіть її вийти й поговоріть наодинці.

annie-spratt-706839-unsplash.jpg

Яких помилок варто уникати

Найпоширеніша помилка батьків — зберігати нейтралітет, лишаючи дитину віч-на-віч з проблемою. Інша позиція — безапеляційно займати одну зі сторін: учителя або дитини. Якщо ви за будь-яких обставин захищатимете лише дитину, вона рано чи пізно почне цим користуватися й, цілком можливо, підноситиме вам спотворену інформацію. Інший крайній випадок — коли ви слухатимете лише вчителя та не зважатимете на інтереси та почуття власної дитини. У такій ситуації вона відчуватиме себе загнаною в кут без жодної підтримки та розуміння. Тож найкраща стратегія поведінки — спочатку вислухати дитину, зберігаючи нейтралітет, а потім відправитися на розмову до вчителя й конструктивно все обговорити.

annie-spratt-207741-unsplash.jpg

Не створюйте культу вчителя — це така ж людина зі своїм характером, проблемами та помилками. Дитина має розуміти, що вчитель, як і всі інші, може помилятися й робити несправедливі висновки.

І наостанок — найкорисніша порада: щодня спілкуйтеся з дитиною, питайте, як пройшов її день. Не говоріть «Яку оцінку ти отримав?», а говоріть: «Що нового ти дізнався?», «З ким спілкувався?». Таке спілкування дозволить вам бути в курсі всього, що відбувається у школі, й бачити назрівання проблеми ще до того, як вона постане у гострій формі. 

А ми бажаємо вам цікавого навчання та яскравого дозвілля!

Кількість переглядів: 136
Для додавання коментарів, Вам необхідно Увійти або зареєструватись.
Додати коментар