Дитячий перфекціонізм, або синдром відмінника

Дитячий перфекціонізм, або синдром відмінника

Ваша дитина намагається завжди бути ідеальною: переписує домашні завдання по кілька разів та серйозно засмучується, коли щось не виходить? Можливо, це дитячий перфекціонізм — бажання завжди та в усьому бути бездоганним. Це добре чи погано та що робити батькам, коли дитина стає надто прискіпливою до себе? Читайте в нашій новій статті.

Дитячий перфекціонізм полягає в несамовитій старанності, бажанні в усьому бути найпершим і найкращим, в глибокому переживанні через найдрібнішу помилку. В житті перфекціоніста все має бути за розкладом та правилами.

Це добре чи погано?

Дитина усіма можливими способами намагається довести будь-яку справу до ідеалу — гарна нагода порадуватись за малечу і похвалити її за старанну працю. Та чи так все добре насправді? Якщо перфекціонізм вашої дитини здоровий, нічого поганого в ньому немає. Та іноді подібний стан здатен зробити дитину своїм найсуворішим критиком, призвести до тривожності, низької самооцінки, страху перед помилками, невпевненості у власних силах. Тоді це погано, і якщо вчасно не перелаштувати дитину на сприйняття себе такою, якою вона є, в дорослому житті на неї можуть чекати ще більші складнощі.

microphone-1209816_1920.jpg

Як відрізнити старанну дитину від перфекціоніста?

Дитина — перфекціоніст, якщо вона:

• годинами виконує найпростішу роботу, доводячи усе до ідеалу;

• часто переробляє одну й ту саму роботу через те, що результат, на її думку, недостатньо досконалий;

• страх помилитися заважає їй виконувати нові завдання;

• надто емоційно реагує на зауваження та критику на свою адресу, боїться їх;

• завжди потребує відмінної оцінки від вчителів і похвали від батьків;

• ставить собі неможливі задачі, а потім картається через їх невиконання;

• кидає розпочату справу через дрібниці, що не вийшли з першого разу;

• має занижену самооцінку.

Усе перелічене здатне призвести до розчарування через відсутність ідеалу та неідеальність оточуючого світу, марної втрати часу, постійного невдоволення собою, стресу, тривожності.

caroline-hernandez-315551 (1).jpg

Які причини?

Причин дитячого перфекціонізму є багато. Ось лише деякі з них.

✓ Дорослі чекають від дитини великих досягнень, бажають бачити її талановитою й успішною. При цьому бажання самої дитини не враховуються.

✓ Проблеми в родині, відсутність достатньої уваги. А відмінними оцінками й ідеальними справами дитина намагається привернути до себе увагу батьків, бажає, щоб вони пишалися нею.

✓ Надмірна суворість та відсутність похвали у вихованні, що призводить до бажання бути ідеальними та страху перед помилками.

✓ Порівняння з іншими дітьми, однокласниками, братами, сестрами може викликати ревнощі й бажання довести свою ідеальність.

✓ Батьки самі є перфекціоністами.

✓Вроджені ознаки: темперамент, чутливість, тривожність.

henrikke-due-529466 (1).jpg

Що робити батькам?

● Спілкування з друзями допоможе дитині усвідомити, що процес може бути приємнішим за результат і не завжди треба бути краще за всіх.

● Безумовна любов. Здається, що може бути простіше, та діти-перфекціоністи часто вважають, що мама буде менше їх любити, якщо вони не отримають першість на олімпіаді чи спортивних змаганнях. Показуйте дитині, що любите її зажди, навіть коли вона забруднила куртку. Любите просто так, а не за певні досягнення.

● Щирість. Будьте відкритими зі своєю дитиною, багато спілкуйтесь, цікавтеся її справами та переживаннями. Нехай малеча не боїться зізнатися вам у невдачах і завжди знає, що ви її підтримаєте.

● Не порівнюйте з іншими. Ваша дитина — неповторна особистість, і порівнювати її з однокласниками чи братами/сестрами ніколи не можна.

● Знання головніші за оцінки. Не прививайте дітям надмірне бажання бути відмінником. А коли малюк отримає відмінну оцінку, скажіть, що він гарно потрудився й отримав цінні знання, і це найголовніше.

 ● Не позбавляйте дитинства: не перевантажуйте дитину додатковими секціями. Якщо ви мрієте, щоб малюк став професійним спортсменом, це не означає, що він бажає того самого. Часто діти займаються на додаткових заняттях лише щоб не засмучувати батьків.

parents-and-children-1794951_1920.jpg

● Правильна критика, що не сприяє невпевненості в собі, а допомагає справитись із завданням.

● Помилятися — це не погано. Навчіть дитину тому, що помилки є в будь-якому навчанні, і завдяки їм ми отримуємо дорогоцінний досвід. Наведіть приклад власних помилок чи невдач і розкажіть, чому це вас навчило.

● Не перестарайтесь з привчанням до порядку. Так, дітей треба привчати до чистоти, але перш за все треба розуміти, що перед вами дитина, а вимога ідеального порядку завжди й в усьому — прямий шлях до перфекціонізму.

● Зверніться до повчальних історій. Знайдіть книгу психолога Доріс Бретт і разом почитайте історії про дівчинку, яка завжди все виконувала краще за інших і намагалась бути ще кращою.

Якщо ви помічаєте певні ознаки перфекціонізму у своєї дитини, це значить, що вам потрібно приділити їй час та увагу. Створіть довірливі стосунки, спілкуйтесь про все, повірте в свою дитину самі та поясніть, що новий досвід і знання, радість нових відкриттів набагато важливіші за відмінні оцінки.

Кількість переглядів: 220
Для додавання коментарів, Вам необхідно Увійти або зареєструватись.
Додати коментар